Знайомство в клубі

Інга Андріївна поклала телефон на журнальний столик і досить посміхнулася. Подальший план складався вдало у неї в голові: спочатку вона забере

На наступний день Інга Андріївна стала відразу після того, як Матвій з її чоловіком пішли на роботу. Спати вона вже більше не могла, хоча зазвичай любила поніжитися в ліжку. Сама вона вже давно не працювала, займалася виключно собою. Зустрічалася з подругами, ходила по салонах краси і фітнес центрів, адже будь-яка жінка в її віці, для підтримки краси повинна стежити за собою і своєю фігурою. А коли для цього є вільний час і необхідні кошти, то тим більше.

Сьогодні вона вирішила одягти джинси і непримітну толстовку. На ноги кросівки, вона повинна бути швидкою і непомітною. Жінка зібрала волосся в звичайний хвіст і одягла синю бейсболку. Прискіпливо подивилася на себе в дзеркало і залишилася задоволеною. З її відмінною фігурою і в цьому одязі, вона була схожа на дівчину років двадцяти п’яти.

Інга Андріївна сіла в машину і швидко поїхала в кафе, стрілка годинника вже майже наблизилась до дванадцяти, Гліб вже скоріше всього чекав її там. Жінка під’їхала до місця зустрічі, коли вона зайшла всередину хлопець справді був вже там.

– Привіт, – сказала вона, сідаючи за столик.

– Добрий день, – відповів хлопець, – на вас і не дізнатися в цій одязі, на дівчинку-підлітка походіть.

Інга Андріївна посміхнулася, адже саме цього вона і хотіла.

– Давай, показуй, – коротко сказала вона.

Гліб дістав планшет і віддав жінці. Інга Андріївна стала гортати

– Відмінна робота, ось візьми, тут з премією, і я сподіваюся, що все це залишиться між нами.

– Звичайно, не сумнівайтеся.

– Хто, до речі, знімав вас?

– Сусідка Лізка.

– Ти їй сказав, щоб вона мовчала?

– Сказав і віддав їй майже половину свого гонорару за роботу і мовчання. Та не хвилюйтеся ви, вона будемо німа, як риба.

Інга Андріївна забрала з планшета карту пам’яті і поклала її собі в сумочку. Гліб встав з-за столу і сказав:

– Звертайтеся якщо що, я вам завжди допоможу. Хоча, по-моєму, даремно ви все це, Ліза чудова дівчина і вона дійсно любить вашого сина. Адже рідко хто так наполегливо мене ігнорує, майже ніхто мені не відмовляв у знайомстві.

– Твоя думка мене не цікавить, до побачення, – сказала жінка, різко встала і швидко попрямувала до виходу.

Гліб проводив її поглядом і зазирнув у конверт. Грошей було більше, ніж йому обіцяли спочатку. Він прибрав конверт у внутрішню кишеню і пішов по вулиці, тихо насвистуючи, якийсь простенький мотивчик.

Інга Андріївна сіла в машину. Її дуже розлютило, що Гліб висловив свою думку. Ще не вистачало щоб такий пройдисвіт, як цей хлопець вчив її і щось радив. Вона сама прекрасно знає, що краще для її сина. Звичайно, коли він побачить

Жінка роздрукувала

Жінка під’їхала до великого будинку і встала на стоянці. Саме тут працював її син, був вже майже кінець робочого дня. Інга Андріївна дістала телефон із сумочки і набрала номер Матвія, йшли довгі гудки, а потім він відповів на дзвінок.

– Синку, ти де?

– На роботі, мам, де мені ще бути, – втомленим голосом відповів він.

– Ти ще довго, вже кінець робочого дня. Вона дивилася, як з будівлі потихеньку виходить народ з роботи.

– У мене з’явилися невідкладні справи, мені доведеться затриматися.

– Зрозуміло, – сказала жінка.

– Ти щось хотіла, мамо?

– Та ні, я просто так, – сказала жінка і відключилася.

Почекавши ще трохи, вона вийшла з машини, натягнула нижче на очі бейсболку і попрямувала в будинок. На прохідній нікого не виявилося, все складалося дуже вдало. Інга Андріївна прошмигнула на потрібний поверх і стала оглядатися по сторонах, всі кабінети були вже закриті, в кабінет її сина двері були трохи прочинені. Матвій вийшов з кабінету, жінка сховалася за рогом, а потім зайшов в кабінет навпроти, там у них була кімната відпочинку, в ній вони їли, а також там стояла кофемашина. Жінка пішла по коридору, тихенько підійшла й зазирнула, син стояв у кавомашини.

Пора, зараз, подумала жінка, швидко зайшла в кабінет сина і поклала конверт йому на стіл перед монітором, потім швидко вийшла і нечутним кроком попрямувала до виходу. Здається, все пройшло просто чудово, її ніхто не бачив, на прохідній знову нікого не було.

Інга Андріївна сіла в машину і зітхнула з полегшенням, серце гулко билося в грудях.